Ілля народився 1 серпня 1999 року у місті Любомль на Волині, жив у місті Красилів Хмельницької області. У 2020 році закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Був за фахом сапером вищої категорії. Цікавився футболом, багато читав і поглиблено вивчав історію – як України, так і світу.
Одразу після закінчення академії офіцер долучився до 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Під час повномасштабної війни обіймав посаду командира роти.
За життя Іллю Матеюка нагородили орденом «За мужність» III ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» II ступеня та медаллю Православної Церкви України «За жертовність і любов до України».
«З самого початку повномасштабного вторгнення вірила в удачу, що саме нашу сімʼю ніколи не зачепить це горе. Бо всі військові, всі на досвіді, і це дарувало надію. Але надія помирає, як і наші Герої. Одного ранку після дзвінка просто змінюється все. Він був чудовим братом, надійним побратимом і справедливим командиром. Розповіді його друзів, побратимів просто розбивають серце. Досі болить і буде боліти завжди», – поділилася рідна сестра Єлизавета.
Поховали офіцера на Алеї Героїв цвинтаря в Красилові.
Посмертно йому надали звання «Почесний громадянин Красилівської міської територіальної громади».
У Іллі залишилися батьки, сестра, бабуся та наречена.
