Михайло народився 11 лютого 1975-го у селі Ременів неподалік Львова. У нього було дві старші сестри. З підліткового віку хлопець викроював і шив одяг. Після 9 класу пішов навчатися на кравця-модельєра до швейного училища в обласному центрі.
«Він шив дуже гарні речі нам із сестрою і собі. Від взуття до верхнього одягу. Штани, плаття, сорочки, курточки – все умів. І виглядало воно дуже пристойно. Деякі з цих речей у нас є й досі, але вже не за віком. За професією він працював тільки кравцем на Львівській взуттєвій фабриці «Прогрес», – розповіла середня сестра Оксана.
Після завершення навчання хлопець пішов працювати на Львівський консервний завод оператором на лінію розливу соку. Вибір цей був абсолютно спонтанним, але Михайло пропрацював там 15 років.
«Друзі його на завод пішли, і він з ними. Він дуже простий був, добрий, м’який. Йому запропонували – погодився. На заводі все вдавалося, був кмітливим, мав авторитет, тому й не міняв роботу так довго», – пояснила Оксана.
Коли Михайлу було 24 роки, померли його батьки.
Пізніше чоловік працював на взуттєвій фабриці, спробував себе будівельником. Зрештою, у вересні 2019 року влаштувався на «Нову пошту».
«Зі всіх робіт, на яких працював дядько, найбільше йому подобалося саме у Новій пошті. Це був класний колектив, керівники були у нього хороші, один із них нині теж воює. Хресний працював спочатку на вантажному терміналі, потім на адресному обслуговуванні. Він і мені порекомендував Нову пошту, тож я там пропрацював понад рік», – сказав похресник Ростислав Вороняк.
Михайло отримав повістку у квітні 2023 року. Потрапив у Луганський прикордонний загін, був мінометником. Тривалий час воював біля Часового Яру.
«Позбирав по всіх околицях котиків-песиків, усіх годував. Місцевим цивільним допомагали їжею, водою. Він такий добрий був, щедрий… Навіть сам не матиме, але з вами поділиться, якщо вам те треба», – додала Оксана.
«У грудні 2024 року їх перекинули у Бахмутський район. Там він провоював зовсім недовго. Буквально на другий вихід на позиції їх відстежили. Якраз коли вони вийшли з укриття і машиною переїздили на іншу позицію. Був скид із дрона, машина разом із водієм згоріла, хресний стік кров’ю, два хлопці отримали сильні контузії, ще одного важко поранено», – розказав Ростислав.
Поховали Михайла в рідному селі.
Із найближчих у нього залишилися сестри та племінник.
