Дмитро народився в місті Вільнянськ Запорізької області. Навчався в Академії Державної пенітенціарної служби в місті Чернігів. Працював у ПАТ «Запоріжсталь» наладчиком верстатів та молодшим інспектором відділу нагляду і охорони у Вільнянській виправній колонії №20. З дитинства професійно займався футболом, в 2008 році зайняв перше місце по Україні з дворового футболу. Обожнював риболовлю, відпочинок на природі, дуже любив куховарити.
Чоловік став на захист своєї Батьківщини у квітні 2022 року. Був бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Обіймав посаду механіка-водія М2 «Bradley». Воював на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
«Я втратила єдиного синочка, а значить – втратила все: надію, опору, сенс життя. Діма був дуже життєрадісною, веселою людиною, людиною-посмішкою, сонячним промінчиком. Мав дуже багато друзів, вільний час присвячував тренуванням з футболу, дуже любив цей вид спорту», – розповіла Ольга Мушенок, мама полеглого воїна.
Поховали Героя в рідному місті. Після його загибелі щороку проводяться турніри з вшанування пам'яті Дмитра Міщанчука в місті Вільнянськ.
Вдома на Дмитра чекали мама, бабуся, тітка, двоюрідна сестра.
