Ігор був родом з міста Бердянськ Запорізької області. Закінчив Бердянський медичний фаховий коледж. У мирному житті працював з деревом. Виготовляв з нього різні речі для ресторанів. Захоплювався музикою. Останнє місце роботи – меблевий завод у рідному місті.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор разом із рідними опинився в окупації. Як тільки йому з дружиною і мамою вдалося виїхати, пішов у військкомат. І в червні 2022-го долучився до лав ЗСУ. Службу проходив у 118-ій окремій механізованій бригаді на посаді санітарного інструктора.
«Ігор був чудовою людиною. Він завжди знаходив спільну мову з будь-ким та завжди був душею компанії. Надзвичайно розумний та впевнений у собі. Добрий до оточуючих. Мав надзвичайно велике серце. Завжди допомагав людям, тваринам, а на війні завжди підтримував своїх побратимів», – розповіла його дружина Анна.
Поховали Героя на Лук’янівському кладовищі Києва.
В Ігоря залишились мама, дружина і сестра.
