Віталій був родом з Києва. Навчався у середній загальноосвітній школі № 146. Далі продовжив навчання у Технічному ліцеї міста Києва, який закінчив із срібною відзнакою. У 2010 році вступив до Київського політехнічного інституту. У 2013-му розпочав службу у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України, прослуживши до 2018 року. Потім працював адміністратором системи у ТОВ «Хмара». Любив футбол та комп'ютерні ігри. Вболівав за збірну України та футбольний клуб «Динамо» (Київ). Сам займався аматорським футболом, також отримав диплом арбітра. Навіть у зоні бойових дій знаходив можливість переглядати матчі.
24 лютого 2022 року чоловік став на захист своєї країни від російських окупантів. Службу проходив у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Був командиром відділення протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 16-го окремого мотопіхотного батальйону.
«Віталік був не тільки найкращим братом, він був моєю підтримкою, другом, взірцем людяності, чесності та справедливості. Залишається прикладом нескореності і незламності духу. Він знав, що за волю треба стояти і стояв до останнього», – розповіла його сестра Валентина Панькова.
Посмертно Віталій Володимирович Панчоха нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна на Алеї Героїв Берковецького кладовища міста Києва.
У захисника залишились батьки, сестра і похресниця.
