Андрій народився 19 червня 1979 року в селі Новоселиця Івано-Франківської області. Закінчив 9 класів школи, а потім опанував професію електрика у Калуському ПТУ. З 1998 року жив у Києві. Працював у різних сферах, останнім часом був менеджером у мережі кав'ярень «Хлібна Кава». Любив футбол, риболовлю та дуже смачно готував шашлик.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Андрій став на захист своєї країни. Служив на посаді водія у 130-му окремому батальйоні 241-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Він намагався ще у 2014 році піти захищати державу, але тоді його не взяли через стан здоров'я. Андрій був дуже веселою, доброю і гарною людиною, люблячим чоловіком і хорошим батьком, мав багато друзів, які його дуже любили та поважали. Слова, які він мені сказав в останній телефонній розмові, залишаться у пам'яті назавжди: «Зая, у мене є автомат та бронежилет, і це найкраща робота в світі – мочити ру*ню». Ми з дітьми його дуже любимо і сумуємо», – розповіла дружина Анна.
Поховали Андрія на Берковецькому кладовищі столиці.
У нього залишилися мати, дружина, донька, син і двоє братів.
