Микола народився та мешкав у селі Новостав Волинської області. Навчався у Боратинському ліцеї. Після закінчення школи вступив у професійне-технічне училище, де здобув фах будівельника. Пройшов строкову службу в Запоріжжі, де отримав звання молодшого сержанта. Працював у столярному цеху, де освоїв улюблене хобі – вироби з дерева. Микола самотужки збудував майстерню, де робив різні предмети своїми руками: столи, стільчики, лавки.
Після початку повномасштабної війни пішов добровольцем у військо. Служив стрільцем-санітаром у лавах 63-ї окремої механізованої бригади, військова частина А3719. Брав участь у звільненні Снігурівки та Херсона, де отримав поранення і контузію. Після одужання воював на Донецькому напрямку.
«Тато завжди був для мене Героєм. Ми всі вірили, що він повернеться живим… Тато був справедливий, добрий, розуміючий, справжній батько. У нього була велика сила волі. Порядний, веселий, серйозний, тримав своє слово, мав золоті руки», – розповіла Анастасія Рощук, донька загиблого.
Поховали Героя у рідному селі.
У Миколи залишилися батьки, дружина, діти, три сестри.
