Олександр народився в селі Засілля Миколаївської області. Жив у Миколаєві. У 1996 році закінчив Миколаївське професійно-технічне училище №26 та здобув фах електромеханіка по ремонту СПТ і торговельних холодильників. Працював у сфері будівництва та ремонту у компанії «Дарісбуд». У вільний час любив грати у футбол.
У день народження чоловіка, 24 лютого 2022 року, почалася повномасштабна війна. Він без роздумів того ж дня пішов до військкомату. І вже за два дні став військовослужбовцем 406-ої окремої артилерійської бригади ВМС ЗСУ. Служив в артилерії. У лютому 2023-го його перевели до новоствореної 37-ї окремої бригади морської піхоти. Там він обійняв посаду головного сержанта-командира відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки.
«Сашко був надзвичайно добрий, веселий та життєрадісний, нічого не боявся. Найбільша цінність для нього були свобода, честь та гідність. Саме за це і загинув мій чоловік», – розповіла Катерина Сапʼян.
Поховали морпіха на Алеї Героїв Матвіївського кладовища у Миколаєві.
В Олександра залишилися мама, дружина, діти, сестра та племінники.
