Андрій народився в селі Петро-Давидівка Полтавської області. Закінчив ПТУ №31, жив у Полтаві. Захоплювався будівельною справою, тож працював у цій сфері – будував і робив ремонти. Дуже любив автомобілі і все, що з ними повʼязане, риболовлю, відпочивати з сімʼєю та друзями.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловіка мобілізовали до Збройних Сил України. Андрій був стрільцем-снайпером у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Разом із побратимами боронив Донеччину.
«Андрій був дивовижною людиною, щирою та доброю. Промінчиком сонця в похмуру погоду. Він був підтримкою для всіх, душею компанії та дуже працьовитою людиною. Це Герой, який буде в серці назавжди. Найбільше моє кохання», – розповіла дружина Богдана.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
22 січня 2024 року Андрія провели в останню путь на Алеї Героїв Затуринського кладовища на Полтавщині.
У нього залишилися батьки, дружина, двоє синів, брат, сестра та племінниці.
