Григорій народився і жив в Одесі. Навчався у місцевій школі №44. Потім здобув вищу освіту в Одеській національній академії харчових технологій. Працював ІТ-спеціалістом. Любив подорожувати, майструвати, вчитися новому, розвитися й читати. Після першого шлюбу зустрів своє кохання, але так і не встиг одружитися.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Збройних Сил України. Воював проти окупантів у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Був старшим навідником гранатометного відділення. Разом із побратимами стримував ворога на Донбасі.
«Я мати його доньки. Ми так і не встигли одружитися… Таких, як він, не було, немає і більше не буде. Ми мали бути щасливими. Гріша – дуже світла і хороша людина, з великої літери. Прекрасний чоловік, партнер і хороший, люблячий батько. Я не знаю, як пояснювати дитині, коли вона підросте, за що вбили її папу... Він назавжди в нашій пам'яті і наших серцях!» – розповіла кохана жінка загиблого, Дарія.
Поховали захисника на Західному кладовищі в Одесі.
У Григорія залишилися батько, син і колишня дружина, донька і цивільна дружина.
