Дмитро народився у Рівному. Спершу навчався у місцевій гімназії №24, а потім – у №17. Далі вступив до ДПТНЗ «Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну». Вчився на оператора комп’ютерного набору. Пройшов строкову службу.
У мирному житті працював продавцем-консультантом в «Епіцентрі». Цікавився джиу-джитсу, вів здоровий спосіб життя.
Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист рідної держави. Служив у Збройних Силах України. Обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника.
«Він пішов добровольцем. Ходив не день і не два туди, просився. Казав, що він один, без жінки, без дітей, його тут нічого не тримає, того й піде... Все віджартовувався... Мамі взагалі сказав, що просто медичну комісію пройде. А оскільки мав проблеми із зором, то, швидше за все, комісують. Тато Дмитра давно помер, тож підтримкою стали мама, бабуся, хрещений Валентин, друзі та кохана дівчина. Дмитро ні з ким не ділився планами на майбутнє, говорив, що головне – це повернутися додому...», – написали у міськраді Рівного.
Поховали захисника на кладовищі «Тинне» в рідному місті.
У Дмитра залишилися мама, бабуся, хрещений, кохана дівчина.
Вулицю Іванова у Рівному перейменували на честь Дмитра Такуна.
