Артем був львів’янином. Навчався у ліцеї №81 імені Петра Сагайдачного. Був багаторазовим призером спортивних змагань. Вищу освіту здобув у Національному університеті «Львівська політехніка». Згодом працював заступником керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Екогаличпродукт». Захоплювався автомобілями та гірським туризмом, обожнював тварин. Був активним учасником патріотичного руху.
Після повномасштабного вторгнення приєднався спочатку до 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Потім перевівся до 101-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. У складі цього підрозділу вирушив на бойові завдання на Харківщину, де і прийняв останній бій.
«Мого рідного брата Толочко Артема і його кума Попова Юрія на Харківщині вбила Росія і ось це вже я дуже хочу, щоб запам'ятали ви. Мої і його друзі, наша родина, будь хто врешті-решт. Вони і ще тисячі таких самих хлопців і дівчат повинні бути відомщенні. Відомщенні нашими ділами, нашими словами і нашими думками. кожен винний має бути і буде покараним. Герої, на жаль, вмирають. Вічна тільки їх спадщина і їх ідея. Нам її нести», – написала сестра Олена Толочко.
Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові.
У Артема залишилися батьки, сестра, дружина, донька і син.
