Олександр народився в чеському місті Прага. Жив у селищі Ярмолинці Хмельницької області. Закінчив Новосільський ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Андрія Бахтова. Був начальником пожежної обслуги у військовій частині А 2730. Обожнював риболовлю та футбол, любив їздити на відпочинок з друзями.
Під час захисту територіальної цілісності України служив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. На фронті був командиром відділення БПМ.
За службу був нагороджений медалями «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції». А також – нагрудним знаком «За зразкову службу» від МОУ.
«Олександр був доброю людиною. Завжди всім допомагав. Дуже любив свою сімʼю. Завжди додому приносив солодощі. Був справжнім чоловіком і людиною з великої літери. Він є прикладом для багатьох цивільних і військових. Його всі поважали: і солдати, і полковники. Олександр був щирим, веселим, мав багато друзів. Він завжди був сміливим і дивився страху в очі. Не відсиджувався в бліндажах, а тримав супротив на самому нулі до останнього свого подиху. Дуже любив свою країну та сумував за полеглими своїми друзями. Героїчно загинув, захищаючи нас від російської агресії. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав військовий обовʼязок в бою за Україну, її свободу та незалежність», – поділився племінник Максим Асанович.
«Звістка про те, що загинув мій молодший брат – шок і велика втрата. Ми разом були все життя, підтримували і допомогали одне одному. Я ласкаво називала «мій Шурік». Тяжко усвідомлювати, що його немає, немає частки мене самої», – написала сестра Алла.
Поховали Олександра в селі Нове Село на Хмельниччині.
У захисника залишилися мама Ірина, син Назар, сестра Алла та племінник Максим.
