Станіслав народився і жив у селі Рябоконеве Харківської області. Закінчив 11 класів Слобідської загальноосвітньої школи. Потім навчався у Харківській національній академії міського господарства, де здобув професію інженера-будівельника. Працював на будівництві в Києві. Любив риболовлю та футбол. Цікавився автомобілями.
Під час повномасштабного вторгнення, у вересні 2022 року, чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Став бійцем 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки.
«Стас був комунікабельним, мав багато друзів. Приїжджаючи з роботи з Києва, завжди поспішав до місцевої кав'ярні – на каву з друзями... тепер стаканчик американо завжди стоїть на його могилі, каву приносять його рідні та друзі, з якими ходив на риболовлю, обговорював автомобілі, якими захоплювався, вболівав за улюблений футбольний клуб Liverpool. Чесний, відповідальний, надійний... Тепер уже навіки... в серцях, у спогадах. Ми досі не віримо у твою загибель, не можемо змиритися. Як навчитися жити з цим болем? Чому? За що?! Пам’ять про тебе і біль за тобою ніколи не покине наші серця. Наш Станіслав – Герой! Герої не вмирають! Вони з небес наш спокій бережуть!» – розповіли рідні загиблого.
Поховали десантника у рідному селі.
У Станіслава залишилися батьки та сестра.
