Народився Артем 14 жовтня 2001 року в селі Піщанка Житомирської області. У 2020-му році закінчив Малинський лісотехнічний коледж за спеціальністю «Майстер лісу». Згодом отримав диплом за напрямом «Механіка». У 2017-му році розпочав свій професійний шлях у компанії EasyPay. Спочатку працював у кол-центрі, а згодом обіймав посаду спеціаліста з моніторингу.
У 2022 році Артем певний час жив у Польщі, де працював і навчався. Та вже на другий день повномасштабного вторгнення він, не вагаючись повернувся в Україну, щоб стати на її захист. Спочатку його спроби вступити до лав ЗСУ були невдалими, тому Артем почав волонтерити: розбирав завали, возив гуманітарну допомогу, долучався до будь-якої іншої роботи. Але бажання служити залишалося його незмінною метою.
Наприкінці 2022 року він підписав контракт і розпочав службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де виконував завдання піхотинця та брав участь у штурмах у місті Мар’їнка Донецької області. Деякий час проходив службу в навчальному центрі у Житомирі, а пізніше продовжив військову службу у складі 46-ї окремої десантно-штурмової бригади, де обіймав посаду старшого навідника 2-го артилерійського взводу артилерійської батареї 1-го аеромобільного батальйону.
У 2024 році Артем вступив до Поліського національного університету на спеціальність «Водні біоресурси та аквакультури». Але завершити навчання не встиг.
«Тьомка з самого малечку завжди кудись поспішав. Перші кроки зробив у 9,5 місяців і дуже рано почав розмовляти. Він був надзвичайно допитливим та відкритим до всього нового. Він спробував себе у багатьох заняттях: грав на гітарі й фортепіано, займався футболом і танцями. Любив ліс і природу. Мав багато друзів, завжди був душею компанії й дуже любив свою сім’ю – маму, тата та молодшого брата. Тьомка завжди прагнув допомогти всім. У нього було велике, щире й дуже добре серце», – написала мати Артема.
«Найкращий. Мужній. Щирий. Добрий. Моя опора і підтримка у всьому. Таких, як він, – одиниці. Тьома був прикладом справжнього чоловіка й воїна, який ніколи не здавався і не дозволяв собі слабкості. Для своїх побратимів він був зразком професійності, мужності та впевненості. Я знаю, що Тьома міг би досягти неймовірних висот. Його потенціал був величезним. Без нього дуже сумно і важко, але я вірю і знаю, що він поруч – і саме це дає силу бути такою ж сильною, як він», – написала наречена Вікторія.
Артема Випорхонюка нагородили нагрудним знаком «Ветеран війни».
Поховали захисника у рідному селі Піщанка на Житомирщині
У нього залишились мати, молодший брат і наречена.
