Юрій народився в місті Глухів Сумської області. У 2006-2010 роках навчався в Глухівському агротехнічному коледжі Сумського НАУ. У 2014 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. В мирному житті працював майстром-столяром у Києві, потім переїхав до Хорватії та працював з деревом, розвиваючи свої професійні навички. Дуже любив природу. Обожнював рибалити. Мріяв побачити світ, бути вільним і покладатись тільки на себе. Мав загострене почуття справедливості та власну думку.
Коли почалася повномасштабна війна, Юрій повернувся з Хорватії на Батьківщину. 27 лютого 2022 року був у Львові. Три дні йому знадобилось, щоб знайти ТЦК, який міг би прийняти його на службу. І вже 1 березня 2022 року був мобілізований до лав Національної гвардії України. Він хотів чогось більшого, тому в кінці березня заповнив анкету на деблокаду «Азовсталі». 10 квітня 2022 його перевели в «Азов». Служив на посаді гранатометника.
За час служби воїн отримав такі відзнаки: медаль «Ветеран війни – Учасник бойових дій» та орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
«Ініціативний, з купою пропозицій, максималіст в усьому, що стосувалось несення служби. І в той же час надійний і безвідмовний. Юрій був ідеальним воїном», – таким його згадували побратими.
«Юра був дуже добрим, справедливим, завжди старався допомогти, жив заради усіх, але не заради себе», – розповіла його мама Олена Олександрівна.
Поховали Героя в селі Сліпород на Сумщині.
В Юрія залишилися мати та брат.
