Олег народився в місті Запоріжжя. Закінчив там середню школу №2. Потім отримав професію електрозварювальника в Запорізькому професійно-технічному училищі автотранспорту №2.
У 1990-му був призваний на строкову військову службу. Її проходив у Молдові. Після цього працював торговим представником у різних компаніях. Останні 20 років був менеджером з продажів у компанії «Imperial Tobacco Group plc». Любив активний відпочинок на природі. Обожнював риболовлю й полювання. Цікавився автомобілями.
Коли почалася повномасштабна війна, Олег пішов боронити Батьківщину. В складі 114-ої окремого батальйону територіальної оборони давав відсіч ворогу на Запорізькому, Донецькому та Сумському напрямках. Обіймав посаду водія-сапера. За час служби отримав відзнаки «За розмінування» та «Ветеран війни».
«Він був справжнім другом, люблячим батьком, братом, вірним чоловіком. Мав багато друзів. Завжди приходив на поміч. Пішов захищати країну з перших днів повномасштабної війни. Мріяв жити у вільній, незалежній країні! Остання його фраза в соціальних мережах: «Життя занадто коротке, щоб слідувати сценарію, який не запалює вогонь усередині тебе». Дуже любив тварин. З ним на позиціях була кішка Антошка», – поділилася племінниця Анна.
Поховали воїна в Запоріжжі на кладовищі Святого Миколая.
В Олега залишились дружина, син, сестри, племінниця та племінник.
