Антон народився 6 травня 1980 року в Запоріжжі. Опанував фах фасадника-будівельника в місцевому училищі. У підлітковому віці займався у ФК «Металург», тож, коли став дорослим, любив на дозвіллі разом із сином грати в футбол. Останнім часом працював сам на себе.
Під час повномасштабної війни чоловік пішов на фронт, щоб захистити свій дім і рідних від окупантів. Воював у лавах 110-ї окремої бригади територіальної оборони. Був гранатометником в 114-му батальйоні.
«Тоха – найкращий, найсильніший та найхоробріший чоловік, найкращий батько, відданий побратим. З ним не було страшно нічого, як за камʼяною стіною, – поділилась його дружина Юлія. – Завжди усміхнений, веселий. Заради своєї сімʼї був готовий на все, дуже любив мене та сина, ми мріяли про донечку. У нашій памʼяті, душі, серці він житиме вічно. Без нього сіро, пусто і ніяк. Він був для нас цілим Всесвітом».
Поховали Антона на Правобережному (Осипенківському) кладовищі в рідному місті.
У нього залишилися дружина та син.
