Медаль «За незламність духу»

Сержант Іван Фесенюк на псевдо Бонус загинув 13 березня 2024 року біля села Орлівка на Донеччині. Рятуючи пораненого побратима, боєць сам отримав смертельні поранення. Він не дожив двох тижнів до свого 31-річчя.

Святослав Наумичев, псевдо Свят, помер 26 листопада 2024 року в харківській лікарні від поранення, якого зазнав унаслідок удару ворожого FPV-дрона поблизу села Лозова. Воїнові назавжди 37 років.

Старший солдат Василь Касіян на псевдо Косой загинув 20 січня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області. Воїну тепер назавжди 34.

Солдат Олександр Грицюк загинув у російському полоні 16 листопада 2023 року. Він перебував у СІЗО-2, що в місті Вязьма Смоленської області, Росія. За рік до цього, у квітні, під Новобахмутівкою на Донеччині його разом із групою побратимів пораненим захопили в полон. 

Молодший лейтенант Дмитро Лисенко на псевдо Фокс загинув 28 червня 2023 року в районі села Макарівка на Донеччині. У складі групи йшов на бойове завдання, коли ворог розпочав танковий обстріл. Офіцер отримав смертельні поранення. Через 2 місяці йому мало виповнитися 30 років.

Солдат Олександр Радченко загинув 28 грудня 2023 року в бою з ворогом поблизу села Водяне на Донеччині. Захиснику було 55 років.

Молодший сержант Олександр Швець, позивний Швед, поліг 21 жовтня 2023 року біля села Кринки Херсонської області. Він отримав вибухову травму, несумісну з життям. Того дня воїн разом із трьома побратимами їхав евакуювати інших.

Старший сержант Тарас Ставнійчук на псевдо Морячок поліг 6 січня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Васюківка в Бахмутському районі Донеччини. Йому тепер назавжди 31.