Убиті діти ― сторінка 6

Життя Єви Тригуб відібрав російський обстріл селища Нью-Йорк на Донеччині. 28 червня 2024 року ворог атакував Торецьку громаду з авіації, запустивши по селищу авіабомби. Один зі снарядів влучив по багатоквартирній забудові та зруйнував під’їзд п’ятиповерхового будинку. Батько Єви загинув на місці, а вона з мамою потрапили до лікарні. Врятувати життя дівчинці не вдалося, через два дні, 30 червня, вона померла.

Життя 10-річного Максима Симанюка забрала російська ракета у Києві разом із мамою Зоряною і молодшою сестрою Анастасією.  Від удару вранці 8 липня 2024 року житловий будинок біля станції метро «Сирець» сильно пошкодило: один його підʼїзд повністю знищений, а решта – зазнали значних руйнувань. Під завалами опинилися люди, зокрема і родина Симанюків.

Життя школярки Марії Стратулат обірвалося під час ворожої ракетної атаки на Київ. 8 липня 2024 року російська армія поцілила, зокрема, по житловому будинку в Шевченківському районі столиці. Поруч не стало її молодшого братика, 8-річного Андрійка, а маму Анастасію госпіталізували до лікарні.

Життя Андрія Стратулата відібрав російський обстріл Києва 8 липня 2024 року. Вранці того дня ворог поцілив по житловому будинку у Шевченківському районі. Поряд не стало старшої сестри Андрія, 14-річної Марії.

Життя 17-річної Карини Брянцевої відібрала російська армія, атакувавши Київ 8 липня 2024 року. Ворог влучив, зокрема, у будинок на вулиці Сальського, поблизу метро «Сирець». Там загинуло 13 людей, з яких пʼятеро – діти.

Життя Івана Гука відібрала російська армія, обстрілявши Мирноград 11 липня 2024 року. Після обіду ворог атакував місто п’ятьма керованими авіабомбами. Юнак саме повертався додому з прогулянки.

Життя 13-річного Павла Літвінова відібрав обстріл його рідного села Іванівка Ізюмського району Харківщини. 31 травня 2022 року він був у дворі, коли почався російський обстріл снарядами з касетними боєприпасами.

17-річна Єлизавета Яковець загинула 13 березня 2022 року від російського удару по Миколаєву. Дівчина саме заходила до будинку, що у мікрорайоні Балабанівка, коли ворог здійснив обстріл.

Російський снаряд забрав життя 16-річної Вікторії Кравченко з міста Барвінкове Ізюмського району Харківської області. Тоді ж, 12 квітня 2022 року, загинула її мати Ніна. 

Життя Дмитра Шаповала обірвалося під час російського обстрілу села Могриця, що в Сумській області.

12 березня 2022 року 11-річний Тимофій Сич разом із рідними їхав із селища Макарів на Київщині. На автівці були написи «Діти», були білі простирадла. Однак російських окупантів це не зупинило – по ній влучили з БМП. Тимофій загинув, авто, в якому він був, спалахнуло…

 

14-річного Дениса Ковальчука російські військові застрелили у селі Колонщина на Київщині. У нього були кульові поранення – зокрема в голову й плече. Разом із Денисом окупанти вбили також його сусіда Сергія Сверблянського.

Даніїл Лаврик загинув 10 листопада 2023 року від поранень, отриманих у тимчасово окупованому селі Малі Копані, що на Херсонщині. Тоді загинула також його мама Анна Лаврик.

12 жовтня 2023 року російська армія атакувала село Багатир Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донеччини. Ворог обстріляв населений пункт із реактивної артилерії. Було дев’ять прильотів у житловому секторі. Цей обстріл російської армії відібрав життя 11-річного Станіслава Нагорного. За два дні до трагедії хлопчик відзначив свій останній день народження.

Життя Бориса Добробаби відібрала російська армія, поціливши 30 жовтня 2024 року по житловому багатоповерховому будинку в районі Салтівка у Харкові. Його бабусю і дідуся рятувальники встигли витягнути з-під завалів живими. А хлопця понад 20 годин шукали… Згодом загиблого 15-річного Бориса опізнали родичі.

14-річний Антон Роздобудько загинув 15 жовтня 2023-го у селі Новопетрівка на Миколаївщині. Він із другом ішов до ставка. Біля залізничної колії Антон узяв у руки шматок пластику. Виявилося, що це компонент від вибухонебезпечного предмета, залишений після окупації села російською армією. Пролунав вибух, який забрав життя юнака.

Життя Кирила Кулика відібрав удар російської армії по житловому будинку у місті Кривий Ріг 11 листопада 2024 року. Поряд загинули його мама Олена, молодші братик Демид і сестричка Уляна.

Демидові Кулику було два роки. Його життя забрав російський ракетний обстріл Кривого Рогу 11 листопада 2024-го.

Життя Уляни Кулик, якій було всього два місяці, відібрали російські військові, запустивши ракети по місту Кривий Ріг. Ворог влучив у житлову багатоповерхівку.

Життя школярки Валерії Хоменко відібрала російська армія в Костянтинівці Донецької області. Уранці 9 серпня 2024 року ворог атакував місто ракетою Х-38 та поцілив по торговому центру. На момент удару Валерія перебувала там зі своєю подругою, бабуся якої попросила допомогти їй та сходити до магазину. Обидві дівчинки загинули, а поруч із ними ідентифікували тіла ще 12 жертв.