Андрій народився у селі Знаменське в Курській області, РФ. Жив у Харкові, працював на комунальному підприємстві «Комплекс з вивозу побутових відходів». На дозвіллі захоплювався риболовлею та ремонтом машин.
Боронив Батьківщину у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду командира мінометного розрахунку.
«Тато хотів йти добровольцем на фронт одразу з початку вторгнення, аби захистити свою родину, але мама була проти. Та його це довго не втримало. Зібрався й оголосив нам: «Чому я сиджу вдома, поки інші пацани сидять в окопах, брудні, холодні, вони теж хочуть жити, треба їх замінити!». І пішов. Позивний Дєд він отримав через те, що дуже хотів стати дідусем. Я завжди любив свого батька, він був найкращим! Він моя залізна опора. Завжди мене підтримував в будь-якому питанні. Люблю його дуже і сумую за ним… Хай він, Герой України, спочиває з миром», – сказав син загиблого.
Поховали захисника на Алеї Слави Харківського міського кладовища №18 (36 квартал 13 ряд 21 місце).
