Євгеній родом з Києва. Закінчив Київський технікум готельного господарства, здобув фах техніка-програміста. Любив читати, цікавився історією Великобританії й електровелосипедами.
З 2015 року хлопець став на захист України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі у складі 79-ї десантно-штурмової бригади. Побував у багатьох гарячих точках фронту.
Коли почалась повномасштабна війна, Баз служив в 95-й бригаді, а згодом перевівся в 46-ту окрему аеромобільну бригаду. Влітку отримав поранення. Під обстеження у шпиталі в нього виявили епілепсію, яку він приховував. Однак хлопець знайшов спосіб повернутися до війська. «Русня все ще топче нашу країну у наймасштабніший війні з часів Другої світової. Я повинен», – сказав він тоді і вирушив до побратимів на передову. Восени отримав звання молодший сержант та почав командувати відділенням.
У квітні 2022 року Євгеній познайомився з волонтеркою Аллою. Спочатку вони спілкувалися. А на Великдень він приїхав до неї, пояснивши – «чогось потягнуло». Відтоді пара була разом.
«Ми познайомилися, коли він шукав броніки. Вони йому так і не підійшли, зате підійшла я – наше спілкування переросло в теплі стосунки. Женя – людина слова, честі та правди. На вигляд як 18-річний, а мудрості – як у старця. Зі свідомих років він брав активну участь у важливих подіях держави. Жив як Герой і помер як Герой», – розповідає дівчина.
Вони весь час були на зв’язку. Євгеній намагався приїжджати до коханої за будь-якої можливості. Говорив, що вони «маленька сім’я». А наприкінці року вирішив освідчитися. Планував зробити це під час їхньої наступної зустрічі. Залишив передзамовлення на каблучку.
«13 грудня я написала, що дуже хочу тебе обійняти. Ти сказав, що також, але спершу маєш збігати в душ. Війна, всі діла, душу немає, тільки вологі серветки. Ти вже не побачив те повідомлення, але я написала, що люблю тебе навіть смердючим і немитим. Таким тебе сьогодні й побачу – закривавленим, брудним та понівеченим. Але я тебе й таким люблю», – пише Алла. Після смерті коханого вона веде свою сторінку у фейсбуку у вигляді щоденника, де розповідає історію їхнього кохання й описує свої переживання.
Фото, на якому Алла тримає руку Євгенія в морзі, стало відомим у соцмережах та ЗМІ. «Я буду вічно тебе тримати за руку, мій Героє. І навіть якщо ти вже не з нами. Я ж обіцяла», – написала вона.
Тіло Євгенія піддали кремації, прах поховали на Лісовому кладовищі в Києві.
У захисника залишилися бабусі та наречена.
