Євгеній народився в місті Вільногірськ Дніпропетровської області. Цікавився історією України та націоналістичним рухом. Займався боксом. Після школи вступив до Вільногірського металургійного технікуму. Закінчивши навчання, пішов добровольцем в Окремий загін спеціального призначення «Азов». Служив у гаубичному дивізіоні. Був старшим навідником гармати.
«Мій син – це людина, яка в свої юні роки мріяла змінити країну. Він цілеспрямовано йшов до своєї мети. Впевнений у собі, в своїх діях і в своєму виборі. Блакитноокий красень з добрим серцем, безжальний до ворогів. Завжди захищав слабшого. Мріяв у мирний час стати оперативним слідчим. Молодший брат втілив його мрію в життя. Мій біль і моя гордість», – написала мама Тетяна Звягінцева.
За свою службу воїн посмертно був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани», медалями «За оборону рідної держави» і «Учасник територіальної оборони», званнями «Людина року» міста Вільногірська і «Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади». На стіні Вільногірського металургійного технікуму відкрили меморіальну дошку в пам’ять про Євгенія.
Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища Вільногірська.
У Євгенія залишилися батьки та брат. Власної родини створити він не встиг, хоч і планував. Мріяв про доньку.
