Ігор – уродженець села Ясень Івано-Франківської області. Жив у Запорізькій області. Здобув фах машиніста холодильних установок у Мелітопольському СПТУ №37. Також закінчив школу прапорщиків у місті Золочів. Працював начальником караулу в ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр-3». У вільний час любив рибалити.

Чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України 8 березня 2022 року. Служив у 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Був головним сержантом взводу. З перших днів служби боронив найгарячіші напрямки фронту.

«Мій чоловік був добрий і дбайливий. Був люблячим чоловіком, татом і дідусем. Він був дуже позитивною та мужньою людиною. Ігор був людиною слова, завжди допомагав всім, хто цього потребував. З перших днів війни допомагав дитячому будинку: купували памперси, ліки, смаколики. Він був завжди зібраним, сміливим, мужнім, вірним своїй державі – справжнім воїном. Не цурався важкої праці. Він боровся за те, щоб його країна була вільною та незалежною – за це віддав своє життя», – розповіла Наталія Юрчишина.

Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя в селі Наталівка Запорізької області, де він жив із родиною.

В Ігоря залишилися мама, дружина, четверо дітей, четверо онуків, четверо братів, дві сестри, рідні та друзі.