Олексій народився і жив у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Навчався у школі №12. Потім закінчив професійно-технічне училище №14, де отримав спеціальність слюсаря-електрика з ремонту електропобутових приладів. Пройшов строкову військову службу. У мирному житті працював на заводі та в охороні магазину. Любив футбол і риболовлю. Займався спортом.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем на війну. Проходив службу в лавах 4-ої окремої танкової бригади Збройних Сил України. Рятував побратимів на передовій і мріяв побачити перемогу.
«Олексій був уважним, добрим, чуйним, доброзичливим, дуже позитивним, любив життя, завжди посміхався. Його улюблена фраза була: «Все буде добре». Намагався не ображати нікого. Та допомогти кожному. Він був готовий боронити рідну землю, цілісність і незалежність Української держави до останньої краплі крові та віддати за Батьківщину все, аби рідні, близькі та дорогі йому люди жили в мирі та злагоді. Заради перемоги Олексій пожертвував своїм життям. Усі ми, рідні та друзі, пишаємося його мужністю, сміливістю, незламністю, патріотизмом, героїзмом», – розповіла рідна тітка загиблого Алла Шушківська.
Поховали військового на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті.
В Олексія залишилися мама, троє братів, любляча родина, друзі та побратими.
