Євгеній народився у місті Сновськ Чернігівської області. Але все життя прожив у Харкові. Здобув фах кухаря-кондитера у Харківському ПТУ №35. Після випуску деякий час працював у поліції. Останні декілька років був далекобійником у польській компанії. Захоплювався автомобілями, перебування за кермом було для нього відпочинком. Мріяв відкрити СТО. Любив подорожі, риболовлю, відпочинок з наметами.
На початку повномасштабного вторгнення Євгеній був за кордоном. Але вже через тиждень повернувся до Харкова, вивіз сім’ю і вступив в ТРО. А згодом приєднався до спеціального підрозділу «Кракен».
«Євгеній був дуже доброю людиною. Мав багато друзів. На першому місці для нього завжди була сімʼя. Обожнював своїх дітей. Був опорою для мене, моєю стіною, моїм кохання, моїм другом, моїм вчителем. Я завжди казала Жені: «Ти – мій герой». А тепер він став Героєм не лише для мене, а й для всієї нашої країни. Я пишаюсь його сміливістю і відданістю нашій сімʼї та нашій Україні», – розповіла дружина полеглого захисника.
Посмертно солдат Пільнік нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
Поховали воїна на Алеї Слави в Харкові.
У Євгенія залишилися дружина Любов, сини Владислав і Юрій, донька Поліна.
