Народився Ігор на Івано-Франківщині в селі Козина. Після школи здобув освіту в Болехівському лісогосподарському технікумі. Працював на будівництві у Києві. З родиною проживав у Івано-Франківську.
У жовтні 2022 року був призваний до Збройних Сил України по мобілізації. Боронив країну в складі 102-ої окремої бригади територіальної оборони на посаді снайпера-розвідника 201 батальйону.
За свою службу воїн був відзначений низкою нагород: відзнака «За бойову звитягу». відзнака міського голови Івано-Франківська «За честь і звитягу» (посмертно), медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (посмертно), відзнака «Почесний громадянин міста» (посмертно), медаль Івано-Франківської обласної ради «Лицар бойового чину» (посмертно), також нагороджений грамотою за сумлінне, добросовісне виконання службових обов'язків, проявлену ініціативу, самовідданість та забезпечення виконання поставлених завдань під час ведення оборонного бою.
«Його перемога так і не настала...Мій брат був хорошою та доброю людиною. Він дуже любив свою дружину та сина з донечкою, батьків та нас із братом. Він був прикладом для мене. Під час служби він заслужив повагу від побратимів, він став для них братом», – розповіла молодша сестра Антоніна.
Поховали Ігоря в рідному селі.
У героя залишились батьки, дружина, син, донька, брат і сестра.
У 2023 році на фасаді школи, в якій навчався захисник, встановили меморіальну дошку на його честь.
