Кирило Андрійович народився в місті Сніжне Донецької області. Навчався у школі №7. У 2003 році разом із сім’єю переїхав до Маріуполя. Закінчив Донецький інститут туристичного бізнесу за спеціальністю менеджера з туризму. Певний час працював у туристичному агентстві в Маріуполі. Любив географію, вивчив всі аспекти війни 1941-1945 років. Був активним представником фанатського руху ФК «Металург» у Маріуполі і сам любив грати в футбол, зокрема йому подобалось стояти на воротах.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, хлопець вступив до лав батальйону «Азов». Кирило пройшов АТО/ООС. Під час повномасштабної війни продовжував воювати за Україну. Він був старшим кулеметником та нещадно нищив ворога, щиро чекаючи на перемогу.
Під час служби боєць був нагороджений відзнаками «Захиснику Маріуполя» (2015), «За участь в антитерористичній операції» (2016), «За відзнаку в службі» (2016), а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Мій син став на захист України в 2014 році добровільно разом зі своїм братом. Він був вмотивований, справедливий і сильний. Завжди казав: «Хто, як не ми? Бийся за те, у що віриш!». Це його посил і слова, які були в нього на футболці. Пишаюся своїм сином!» – зазначила Олена Марченко.
У Кирила залишилися батьки і молодший брат.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
