Віталій народився і жив у місті Шепетівка Хмельницької області. Закінчив 11 класів місцевої школи №6. Потім здобув фах слюсаря у Шепетівському професійному училищі. З дитинства мріяв стати футболістом, тому захоплювався цим видом спорту. З 19 років працював різноробочим на цукровому заводі, а останнім часом – на ПП «Альмашов». У 2015-2017 роках був учасником АТО.
Під час повномасштабної війни, у вересні 2022 року, чоловік повернувся до лав захисників та знову вирушив боронити свою країну від ворога. Віталій служив навідником штурмового відділення 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ.
«Мій чоловік був дуже доброю людиною, завжди допомагав всім людям. Щирий і люблячий. Турботливий татко і просто людина з добрим серцем і душею», – розповіла Руслана Швець.
«Все життя Віталій був доброзичливим, спокійним та завжди готовим допомогти друзям. Понад усе любив свою сім’ю. У пам’яті рідних Віталій залишився порядним, люблячим сім’янином, турботливим батьком, який мріяв про щасливу родину та мирне майбутнє, заради якого країна і веде боротьбу на лінії фронту й в тилу. Заради цього гинуть найкращі», – додали у Шепетівській міськраді.
Поховали військового у рідному місті.
Вдома на Віталія чекали дружина, донька, якій на момент загибелі тата було 5 років, інші рідні, друзі та близькі.
