Денис народився у місті Кок-Янгак, Киргизстан. Жив у Павлограді на Дніпропетровщині. 20 років працював гірничим майстром на шахті. За час професійної діяльності подолав шлях від робітника до гірничого майстра видобувної дільниці шахти. Любив свою роботу, мав авторитет серед колег.
2020 року чоловік вирішив змінити сферу діяльності та пішов на військову службу за контрактом до Збройних Сил України. Став бійцем 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. З першого дня вторгнення став на захист Харківщини. Однак побачити перемогу йому не судилося.
«Наш любий був дуже доброю, гарною людиною. Товариші поважали його за легку вдачу та принциповість у професійних питаннях, знали, що на нього можна покластися. Він завжди знаходив спільну мову з людьми. Він любив і хотів жити. Але, на жаль, так склалося…» – розповіла дружина загиблого.
Посмертно молодший сержант Вахмістров нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Дениса у Павлограді.
Вдома на нього чекали дружина Наталя, донька Анна, син Гліб.
