Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає.
Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни.
Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти
пам'ять про ціну цієї свободи.
Останні імена
Марʼян Сохович
80-та окрема десантно-штурмова бригада
30 січня 2023
Солдат Марʼян Сохович на псевдо Марік загинув 30 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Іванівське Донецької області. Вісім місяців захисник вважався зниклим безвісти.
Андрій Кушко
35-та окрема бригада морської піхоти
27 травня 2022
Військовослужбовець Андрій Кушко поліг 27 травня 2022 року при виконанні бойового завдання у селі Велике Артакове, що на Миколаївщині. Захиснику був 31.
Сергій Локатир
36-та окрема бригада морської піхоти
21 жовтня 2023

Морпіх Сергій Локатир на псевдо Гуцул загинув 21 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання зі звільненням Лівого берега Херсону. Біля села Піщанівка отримав смертельні поранення внаслідок ворожого авіаудару. За місяць до цього, 27 вересня, захиснику виповнилося 39 років.

Олег Ревков
Сухопутні війська Збройних Сил України
21 жовтня 2023
Старший сержант Олег Ревков на псевдо Тиран загинув 21 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання біля селища Степове, що в Покровському районі Донеччини. Життя захисника обірвав ворожий мінометний обстріл. 4 листопада воїну виповнилося б 33 роки.

Розкажіть команді Меморіалу про загиблих,
яких ви знали або з ким служили

В цей день вшановуємо пам’ять

Допоможіть зберегти пам'ять - заповніть анкети з іменами загиблих у війні
Як додати інформацію на платформу пам’яті Меморіал?
1 Введіть у пошуковому рядку прізвище загиблої людини. Якщо на Платформі немає її історії, ви побачите форму для заповнення
2 Заповніть форму та поділіться історією людини, пам'ять про яку хочете зберегти
3 Ми опрацюємо вашу анкету. Історія людини буде опублікована на сайті та у соцмережах Меморіалу і наших партнерів
4 Поділіться історією у власних соцмережах. Пам’ятаймо!
Військові професії
Міста: історії оборони
Працівники компаній та організацій
Відео
Написав: «Кохаю тебе, моє мишенятко». І це була остання есемеска | Памʼяті Павла Мирошниченка

 

Відеоісторія платформи Меморіал, присвячена пам'яті Павла Мирошниченка. Павло Мирошниченко родом з міста Славутич, що на Київщині. Здобув фах електрогазозварювальника. Закінчив університет за спеціальністю «правознавство». Брав участь в ООС на сході країни. З перших днів повномасштабної війни служив у теробороні Славутича. Згодом боронив Україну в лавах зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Брав участь у боях на Донецькому та Курському напрямках. 28 травня 2025 року Павло загинув у бою на Сумщині. «Я йому настільки вірила. Навіть в себе так не вірила. Всі найлагідніші слова він мені присвятив. Всі найкращі квіти були подаровані мені. Він настільки мене підтримував, мотивував. Огорнув своєю турботою. Показав приклад справжнього чоловіка», – поділилась дружина Тетяна. Спогади про захисника дивіться у відео пам'яті.

«Писав, що у нього велика надія на цей полон» | Памʼяті Сергія Хаванських

Відеоісторія платформи Меморіал, присвячена пам’яті старшого солдата Сергія Хаванських. Сергієві було 37 років. Народився у місті Мелітополь Запорізької області. Рік до повномасштабної війни жив цивільним життям, але залишався резервістом полку «Азов». До цього служив у відділі радіотехнічних засобів розвідки. Заснував власну справу – займався 3D-моделюванням і 3D-друком. У 2021 році одружився з коханою Аріною. Уранці 24 лютого 2022 року Сергій зібрав речі й поїхав на підмогу побратимам до Маріуполя. Пройшов запеклі бої. Коли стало відомо про вихід у полон, вірив у те, що його обміняють. Проте Сергія убили в Оленівці у ніч проти 29 липня 2022 року. Спогади про захисника дивіться у відео Меморіалу.

Справжній козак: високий, широкоплечий, красивий, впевнений, справедливий | Памʼяті Ігоря Утюжа

Відеоісторія платформи Меморіал, присвячена пам’яті солдата Ігоря Утюжа. Ігор хотів подорожувати світом, підкорювати бурхливі річки і мати будинок у горах. Він мріяв про тихе життя зі своєю родиною і щоб першою його дитиною була донечка. Чоловік працював інструктором з рафтингу, був менеджером з прокату човнів і каяків. Дуже любив цю справу. На початку повномасштабного вторгнення він повернувся до України з-за кордону й добровільно став на захист Батьківщини. «Коли переїжджав український кордон, його питали: «Ти напевно хочеш їхати додому в Україну?» Він каже: «Так. Я їду захищати», – розповіла мама Ніна Утюж. 7 грудня 2023 року поблизу села Вербове на Запоріжжі захисник загинув, прикривши собою побратимів від ворожого дрона. Яким був Ігор Утюж – дивіться у спогадах.

«Памʼять – це дія, і вона обʼєднує всіх нас. Дякуємо всім, хто поряд з нами на цьому шляху»
— Гаяне Авакян, співзасновниця ГО «Меморіал»
Не час для квітів. Фільм пам’яті квітникарки й коригувальниці ЗСУ Вікторії Іванової

Вікторія Іванова була відомою у Тростянці квіткаркою. З чоловіком Ігорем мала власну теплицю. Пропонувала свої квіти крамницям і продавала їх самостійно. Коли розпочалась повномасштабна війна і російська армія окупувала місто, Вікторія стала коригувальницею вогню для ЗСУ.

Повідомляла захисникам дані про пересування ворожих колон. Чоловік востаннє бачив її 13 березня – саме тоді її схопили окупанти. Ігор шукав кохану – та марно. Жодної інформації не було протягом двох місяців. 19 травня 2022 року Вікторії мало виповнитися 53. Цього дня знайшли її тіло.
 

Національна акція «Стіл пам’яті».

Стіл для
найсміливіших
з нас
«Важливо, щоб вони оживали хоч на один день» — Марія Грабар, яка у пам’ять про коханого створила
нову традицію вшанування захисників
Медіа про нас
Відгуки

В українській культурі пам'яті не повинно бути місця для невідомого солдата. Чин кожного захисника та захисниці мають бути увіковічнені. Платформа пам'яті "Меморіал" системно виконує це завдання. 

В моєму інстаграмі єдина підписка це - "Меморіал". Фото воїнів, що "на щиті" не дозвояють опускати рук і мотивують продовжувати боротьбу.

читати ще
Миколай Сєрга
Миколай Сєрга Капітан ЗСУ, громадський діяч, музикант, засновник та очільник “Культурного Десанту”

 

Важливо берегти памʼять про всіх загиблих у цій війні. Адже їх історії продовжують жити, коли ми памʼятаємо їх. Ти ким були, чим займались, про що мріяли, памʼятаємо їх звитяги та несемо цю памʼять до наступних поколінь. Такі проєкти як Платформа пам’яті Меморіал важливі, вони допомагають зберегти цю пам'ять, і допомагають формувати міцний інститут національної пам’яті, як одну з умов нашої безпеки в майбутньому.

Для нас важливо розповідати історії мешканців Криму, адже вони жили та боролися заради важливої та обʼєднуючої мети — звільнення всіх наших територій та деокупація Криму. Їх імена мають обовʼязково бути закарбовані в історії вільної України та відображені там, де їх рідним дім — Кримський півострів. Памʼятаємо кожного та кожну.

читати ще
Представництво президента в Криму
Представництво президента в Криму

Платформа пам’яті Меморіал для мене – це спільнота професіоналів, які обрали своєю місією зробити кожне втрачене в російсько-українській війні життя поміченим та закарбованим у суспільній пам’яті. Ця місія не обмежується документуванням, це комплекс проєктів, націлених на розвиток культури пам’яті. Особисто я, просто написавши листа на електронну пошту з описом свого проєкту «Стіл пам’яті», отримала потужне допрацювання ініціативи та всебічну підтримку. Просто тому, що вони по-справжньому горять своєю місією.

читати ще
Марія Грабар
Марія Грабар засновниця фонду імені Іллі Грабара

Найменше і водночас найважливіше, що ми можемо робити – це пам’ятати. Тому місію Меморіалу важко переоцінити. Для нас честь робити спільний проєкт – Мапа Вулиці Героїв – та допомагати закарбовувати імена захисників, захисниць у памʼяті українців.

 

читати ще
Анна Денисенко
Анна Денисенко кураторка ЛУН Місто

Це неймовірний проєкт з точки зору майбутнього документування і ми фактично зараз стикаємося з тим, що створюється база даних, історичний документ, який буде актуальний століття, за яким у підручниках будуть вивчати цю жахливу війну. Я впевнена, що історії Меморіалу стануть джерелом для багатьох книг, фільмів. За кожною історією стоїть праця авторів, людяність. І ця людяність допоможе нам перемогти.

 

читати ще
Севгіль Мусаєва
Севгіль Мусаєва головна редакторка Української правди

Пам’ятати та берегти пам’ять – це важливий наратив сьогодення. Ми зобов’язані пам’ятати і знати, завдяки кому маємо наше сьогодні. Кожна загибель – це знищення цілого Всесвіту… Меморіал збегірає імена та долі Героїв і Героїнь, щоб знали ми і знали після нас.

 

читати ще
Фонд імені Максима Кривцова
Фонд імені Максима Кривцова

Ми, Патронатна служба Азову, займаємось, у тому числі, організацією гідних прощань з полеглими героями. Пам'ять про них – важлива частина ідеології нашого руху. Ми раді, що в Україні є такий масштабний, якісний проєкт, який збирає історії полеглих героїв усіх підрозділів Сил оборони. Це надзвичайно важлива робота, яка шанує героїв та підтримує їхні родини – адже багатьом з них важливо бачити обличчя своїх рідних на різноманітних майданчиках. Дякуємо за вашу роботу!

читати ще
Наталія Соловйова
Наталія Соловйова представниця Патронатної служби Азову

Ви робите надзвичайно важливу роботу, адже так необхідно, щоб пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну, за кожного з нас, була жива не тільки у зболілих серцях рідних, а і серед усіх наших громадян. Пам’ятати і бути вдячними – найменше, що може зробити кожен! 

 

читати ще
Анастасія Андронійчук
Анастасія Андронійчук Підписниця Платформи пам'яті Меморіал

Я дякую команді Меморіалу. Ви для нас робите неймовірне. Це велика робота, і великий вклад душі і сили. Наш біль ви пропускаєте через себе. Наших діточок знає весь світ. Це все зробили ви. Я низько вам вклоняюся.

читати ще
Марина Пічкур
Марина Пічкур мама убитого росіянами 12-річного Ростислава Пічкура

Коли здавалося, що вже не можна нічого зробити – ви робите. Створюєте безсмертну пам'ять про полеглих героїв, військових та цивільних. Дякую за фільм про мого тата. Це неймовірно цінно для нас! 

 

читати ще
Наталя Древаль-Печьоріна
Наталя Древаль-Печьоріна донька вбитого росіянами 70-річного Анатолія Древаля

Завдяки вам, і таким людям, як ви, пам’ять про наших Героїв буде вічна! І про мого сина, і його подвиг теж будуть пам’ятати і знати! Дякую вам за вашу працю! 

 

читати ще
Тетяна Дутка
Тетяна Дутка мама полеглого захисника Дмитра Дутки

Дякуємо, що не забуваєте наших захисників. Про них потрібно пам’ятати. Ви робите для нас, рідних, те, що для нас найцінніше – ПАМ’ЯТЬ!

 

читати ще
Олена Венжик
Олена Венжик мама полеглого захисника Артура Венжика

Мені було дуже боляче, коли я не могла знайти вашу сторінку . Пам’ять про наших героїв має бути вічною! Кожна людина – це цілий неповторний світ! Ми маємо знати тих, хто своїм життям пожертвував заради нас усіх.

 

читати ще
Наталія Савченко
Наталія Савченко мама полеглого захисника Ярослава Савченка

Дякуємо, що не забуваєте про наших Героїв, які були мужніми та сильними, справжніми патріотами і до останнього подиху боролися за усіх нас, наших дітей та Україну! Пам’ять про них житиме доти, доки битимуться наші серця, і завдяки вам, вашій ініціативі, пам’ять про Героїв буде вічною. Кожен повинен знати і розуміти, що завдяки їм – полеглим Героям – ми всі маємо можливість жити. 

 

читати ще
Лілія Балашова
Лілія Балашова Мама полеглого захисника Юрія Балашова

Дякую, що нагадуєте про наших героїв! Ми не маємо перетворити їхні імена в цифри.

 

читати ще
Людмила Москалюк
Людмила Москалюк Підписниця Платформи Пам'яті Меморіал
Як ми пам’ятаємо
Нація, яка пам'ятає Серія розмов про культуру пам'яті
Ініціативи Пам'ять про людей живе у справах, про які вони мріяли
Хвилина мовчання Люди, яких ми згадуємо